Корова, яка взимку п'є крижану воду, недоїдає корм. Енергія на зігрівання випитого береться з раціону, а якщо напувалка замерзає хоча б на кілька годин, тварина скорочує споживання сухої речовини, і молоко падає вже на наступному доїнні.
Напування худоби взимку тримається на трьох речах: скільки води потрібно поголів'ю, якої вона температури і в чому її зберігають. Остання частина підводить найчастіше. Ємність для води на фермі, труби й клапани, які влітку працювали без нагляду, перші морози перетворюють на джерело простоїв, бо вода під час замерзання розширюється і рве все, що не має запасу на цей об'єм.
Скільки води потребують тварини в холодний сезон
Узимку тварини п'ють менше, ніж у спеку, але різниця не така велика, як здається. Лактуюча м'ясна корова, яка в спекотний день випиває близько 60 л, у грудні при +4 °C споживає приблизно 42 л. Для дійного стада головний орієнтир інший: на кожен кілограм молока корова потребує 4-5 л води, і ця пропорція від сезону не залежить.
Нижче зведено добові норми для основних видів тварин за даними зоотехнічних довідників для помірного клімату. Цифри перераховані в літри й округлені. Фактичне споживання залежить від раціону, вологості корму та продуктивності, тому таблиця показує порядок величин, а не точний план.
Група тварин | Умови | Вода, л на добу |
|---|---|---|
Дійна корова | близько 23 кг молока на добу | 87-102 |
Суха корова | період запуску | 34-49 |
М'ясна корова з телям | зима, близько +4 °C | близько 42 |
Теля | 1-4 місяці | 5-13 |
Вівцематка | період лактації | 8-11 |
Свиноматка | період лактації | 19-30 |
Кінь | без робочого навантаження, +20 °C | близько 31 |
Сніг напування не замінює.
Тварина не з'їсть стільки снігу чи льоду, щоб покрити добову потребу, а на танення в шлунку витрачає ту саму енергію корму, яку мала б перетворити на приріст або молоко. Тому рідка вода взимку повинна бути доступна постійно, а не за розкладом.
Яка температура води потрібна для напування
Для великої рогатої худоби на вигульних майданчиках у холодний сезон рекомендують воду з температурою 14-16 °C. Це компроміс між фізіологією і технікою. Теплішу воду складно втримати на відкритому повітрі, холоднішу корова п'є неохоче й менше.
Надто холодна вода б'є по продуктивності з двох боків. Разове споживання падає, і тварина недобирає добову норму. Температура тіла знижується, а організм компенсує втрату тепла з раціону, тож той самий корм дає менше продукції. У телят і молодняку наслідок помітніший: частішають простудні захворювання, особливо коли холодна вода збігається з протягами в приміщенні.
Корови п'ють швидко й великими порціями, за кілька хвилин на день сумарно. Звідси вимога до подачі: у чашу напувалки має надходити не менше 10 л води за хвилину. Слабка подача означає, що тварина відходить ненапитою, а наступна в черзі чекає, поки чаша набереться.
Скільки напувальних місць потрібно
Кількість напувалок рахують від поголів'я, а не від площі приміщення. Для групи на 200 голів пристрій має одночасно обслуговувати 8 тварин, а в корівниках з боксовим утриманням на одну напувалку припадає не більше 20 корів.
Коли місць менше, взимку проблема загострюється. Слабші тварини відтиснуті від води саме тоді, коли її й так п'ють неохоче, і різниця в продуктивності всередині групи зростає.
Автонапувалки з підігрівом і захист від замерзання
Незамерзаюча напувалка працює за одним із трьох принципів. Найпоширеніший варіант з електричним нагрівачем: ТЕН у чаші або в корпусі тримає воду вище нуля й вмикається за термостатом. Клапан безперервної подачі обходиться без нагріву: вода постійно тече, не застоюється і не встигає замерзнути. Геотермальна напувалка бере тепло ґрунту через трубу, заглиблену нижче зони промерзання, і споживає найменше електроенергії, проте вимагає земляних робіт.
Для відкритих поїлок і ємностей використовують занурювальні нагрівачі та гріючий кабель, яким обмотують внутрішні труби й патрубки. Кабель розраховують на всю ділянку від вводу в приміщення до чаші. Замерзає завжди найхолодніше місце, найчастіше вертикальний стояк біля дверей чи воріт.
Підводка до напувалок замерзає частіше за самі чаші. Трубу, яка йде до вигулу поверхнею або неглибоко, жоден нагрів чаші не врятує. Магістраль закладають нижче глибини промерзання ґрунту для свого регіону, а вихід на поверхню утеплюють і прогрівають кабелем.
Окреме питання становлять відключення електроенергії. Напувалка з ТЕНом без живлення замерзає так само, як звичайна, і за довгу холодну ніч лід встигає розірвати корпус клапана. На фермах, де відключення тривалі, ставлять резервне живлення саме на лінію підігріву води або тримають буферну ємність у теплому приміщенні, з якої можна напоїти поголів'я вручну.
Ємність для води на фермі: матеріал, об'єм і розміщення
Буферна ємність потрібна, коли свердловина або водогін не встигають за піковим споживанням під час ранкового напування після доїння, і на випадок, коли насос стоїть без електрики.
Об'єм рахують від добової потреби поголів'я плюс запас на час простою насоса. Стадо з 50 дійних корів при надоях близько 23 кг за таблицею вище випиває приблизно 5 тис. л на добу, тож ємність на 1000 л покриває лише кілька годин. Для такого стада запас закладають у кілька кубів або беруть одну велику ємність.
Для питної води підходять ємності з харчового поліетилену (ПЕ, HDPE), нержавіючої сталі або скловолокна з харчовим покриттям. Поліетилен легкий, не іржавіє і не вступає в реакцію з водою, тому пластикові ємності для води на фермах найпоширеніші. Головна умова: ємність повинна мати документ про допуск до контакту з харчовими продуктами, інакше з пластику у воду можуть переходити речовини, яким там не місце.
Колір має значення. Світла напівпрозора ємність на сонці пропускає світло, і вода в ній цвіте водоростями вже в теплий сезон. Для питної води беруть темні непрозорі ємності або ставлять їх у приміщенні. Ультрафіолет старить і сам поліетилен: з роками стінка стає крихкою, а на морозі крихкий пластик тріскається від незначного удару.
Форма ємності теж впливає на зимову експлуатацію. Вертикальна циліндрична ємність займає менше площі й легше утеплюється, горизонтальну простіше поставити під навісом і обслуговувати через верхній люк. У будь-якому варіанті потрібна кришка, що щільно закривається, і дихальний отвір із сіткою: без нього під час відбору води ємність тягне стінки всередину, а відкрита горловина збирає пил, пташиний послід і сміття з даху.
Ємність ставлять на рівну основу без гострих виступів. Повна тонна води давить на дно, і камінь чи шматок арматури під ним за кілька сезонів продавлює стінку. Ємність, що стоїть надворі, на зиму утеплюють, переносять у тепле приміщення або зливають повністю разом із краном.
Єврокуб під воду: коли підходить, а коли ні
Єврокуб, або IBC-контейнер, складається з колби з поліетилену високої густини на 1000 л і сталевої обрешітки. Під воду на фермі його беруть охоче. Куб дешевший за спеціальний бак, штабелюється, має готовий кран унизу і стандартну основу 1200 на 1000 мм, яку легко поставити на піддон або бетонний майданчик.
Для напування худоби придатний тільки новий куб з харчовим сертифікатом або куб, у якому раніше перевозили харчову продукцію. Колба з-під агрохімії, мастил чи технічних рідин під питну воду не годиться. Поліетилен поглинає частину речовини в товщу стінки, промивка її повністю не видаляє, і залишки поступово переходять у воду.
На морозі в єврокуба два вразливі місця. Кран DN50 унизу замерзає першим: вода в корпусі крана стоїть нерухомо, лід розриває його або тріскає патрубок колби, до якого кран пригвинчений. Кути колби страждають від розширення льоду, бо там стінка працює на згин.
Куб, що зимує надворі, або зливають повністю з відкритим краном, або утеплюють разом з обрешіткою і ставлять у колбу занурювальний нагрівач. Утеплення без нагрівача лише відтягує замерзання на кілька днів, тому в морози воду з такого куба відбирають щодня, не даючи їй застоюватися.
Тріснута колба не завжди йде на заміну. Якщо поліетилен зберіг еластичність і тріщина не проходить через різьбу крана, її заварюють прутком того самого матеріалу. Детальний розбір того, як відновлюють тріснутий єврокуб, показує, де такий ремонт тримає, а де колбу вже простіше замінити.
Чому пластикові ємності тріскаються взимку
Вода, замерзаючи, збільшується в об'ємі приблизно на 9%.
Лід утворюється спочатку зверху й по стінках, а рідина всередині опиняється в замкненому просторі. Коли вона теж замерзає, тиск розпирає ємність зсередини, і пластик рветься в найслабшому місці: біля штуцерів, у кутах, по лінії зварного шва. Тому ємність, яку не можна злити, заповнюють не до краю, залишаючи льоду місце для розширення.
На крихкість впливає вік ємності. Поліетилен при мінусовій температурі гнучкий, але після кількох сезонів на сонці його ударна в'язкість падає. Удар відром, копитом або шматком льоду, який пробують вибити з ємності, дає тріщину, якої влітку не було б.
Найбільше шкодить розморожування відкритим вогнем чи паяльною лампою. Поліетилен перегрівається локально, втрачає форму, а навколо прогрітої ділянки з'являється мережа мікротріщин. Замерзлу ємність відігрівають поступово, у теплому приміщенні або теплим повітрям на відстані.
Тріщину в поліетиленовій ємності не клеять. Поверхнева енергія цього матеріалу настільки низька, що жоден побутовий чи універсальний клей не утворює з ним міцного зчеплення і шар відшаровується після першого ж циклу замерзання й відтавання. Надійний ремонт дає зварювання тим самим полімером, з розробкою тріщини і засвердлюванням її кінців, щоб вона не пішла далі. Технічно цей процес і те, від чого залежить міцність шва, описані в матеріалі про те, як заварюють тріщини в пластикових резервуарах.
Чистота води і догляд за ємностями
Якість води для худоби оцінюють передусім за загальною мінералізацією. Вода із вмістом розчинених солей до 500 мг/л вважається нормальною, проблеми зі здоров'ям і продуктивністю починаються, коли показник перевищує 3000 мг/л. Воду зі свердловини перевіряють у лабораторії щонайменше раз на рік, а після паводку або ремонту свердловини позачергово.
Напувалки й ємності чистять регулярно. У чашах накопичуються залишки корму й слина, на стінках баків утворюється біоплівка. Узимку чистку відкладають через холод, хоча саме тоді застійна вода в утеплених ємностях стає середовищем для бактерій. Після миття ємність промивають чистою водою, щоб у напувалку не потрапили залишки засобу.
Після зими ємності оглядають окремо.
Тонку тріщину біля штуцера на повній ємності не видно, вона виявляється мокрою плямою на основі або повільним падінням рівня. Такі пошкодження простіше знайти й усунути навесні, ніж шукати в спеку, коли споживання води зростає приблизно в півтора раза.
Часті запитання
Чи можна напувати корів холодною водою взимку?
Можна, але продуктивність знижується. Корова п'є крижану воду неохоче, недобирає норму і витрачає енергію корму на зігрівання випитого, тому на вигульних майданчиках воду підігрівають.
Скільки води п'є корова на добу взимку?
Дійна корова потребує води пропорційно надою: на кожен кілограм молока припадає кілька літрів, тож при надої близько 23 кг це понад 80 л на добу. М'ясна корова з телям у холодний день споживає приблизно 42 л.
Чи можна використовувати єврокуб для питної води тваринам?
Тільки новий, з харчовим сертифікатом, або куб з-під харчової продукції. Куб після хімії чи мастил під напування не придатний навіть після ретельної промивки.
Як не дати воді замерзнути в ємності на вулиці?
Ємність утеплюють і ставлять у неї занурювальний нагрівач з термостатом, а патрубки й кран обмотують гріючим кабелем. Без підігріву ємність на зиму зливають повністю разом із краном.
Що робити, якщо пластикова ємність тріснула від морозу?
Спершу зливають воду й дають ємності відтанути в теплі без відкритого вогню. Тріщину в поліетилені заварюють прутком того самого полімеру, клей на ньому не тримає. Коли стінка вже крихка й крейдяна від сонця, ємність простіше замінити.
